Словник української мови у 20 томах

неправдувати

НЕПРАВДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

Жити неправдиво, неправдою.

З давнього-давна панує, бо неправдує (прислів'я).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. неправдувати — неправдува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. неправдувати — Неправдува́ти, -дую, -єш гл. Жить неправдой. М. з давнього давна панує, бо неправдує. посл.  Словник української мови Грінченка