неправедний

НЕПРА́ВЕДНИЙ, а, е.

1. Який діє несправедливо, не по правді; несправедливий; неправдивий (у 2 знач.).

Люде горді, неправедні, Своїм судом судять (Т. Шевченко);

// Який суперечить, не відповідає справедливості.

* Образно. – Я бачив радість, бачив кривду люту І ту людську неправедну отруту, Яку в житті ти стерпіти не міг (А. Малишко);

// Неправильний, невірний.

– Нехай чоловік буде умний [розумний] і розсудливий, скільки хоче, але коли він цієї філософії не вміє приноровити до життя, то ця філософія неправедна (О. Кобилянська).

2. Який порушує релігійно-моральні настанови або суперечить їм; грішний, гріховний.

Неправедне життя;

Немила тобі розкіш неправедна (М. Зеров).

Значення в інших словниках

1. неправедний — непра́ведний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. неправедний — -а, -е, рідко. 1》 Який діє несправедливо, не по правді; несправедливий. || Який суперечить, не відповідає справедливості. || Неправильний, невірний. 2》 Який суперечить прийнятим у певному середовищі нормам моралі; грішний. Неправедне життя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неправедний — ГРІ́ШНИЙ (який порушує релігійно-моральні настанови або суперечить їм), НЕПРА́ВЕДНИЙ, НЕЧИ́СТИЙ, ЛУКА́ВИЙ заст., ОКАЯ́ННИЙ заст., НЕЧЕСТИ́ВИЙ книжн., заст.; ГРІХО́ВНИЙ заст., БОГОМЕ́РЗЬКИЙ заст. (про життя, вчинок, думку й т. ін.).  Словник синонімів української мови
4. неправедний — НЕПРА́ВЕДНИЙ, а, е, рідко. 1. Який діє несправедливо, не по правді; несправедливий. Люде горді, неправедні, Своїм судом судять (Шевч., II, 1963, 317); // Який суперечить, не відповідає справедливості. — *Образно.  Словник української мови в 11 томах