неправедний

НЕПРА́ВЕДНИЙ, а, е, рідко.

1. Який діє несправедливо, не по правді; несправедливий.

Люде горді, неправедні, Своїм судом судять (Шевч., II, 1963, 317);

// Який суперечить, не відповідає справедливості.

— *Образно. Я бачив радість, бачив кривду люту І ту людську неправедну отруту, Яку в житті ти стерпіти не міг (Мал., Звенигора, 1959, 313);

// Неправильний, невірний.

— Нехай чоловік буде умний [розумний] і розсудливий, скільки хоче, але коли він цієї філософії не вміє приноровити до життя, то ця філософія неправедна (Коб., І, 1956, 184).

2. Який суперечить прийнятим у певному середовищі нормам моралі; грішний.

Неправедне життя.

Значення в інших словниках

1. неправедний — непра́ведний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. неправедний — -а, -е, рідко. 1》 Який діє несправедливо, не по правді; несправедливий. || Який суперечить, не відповідає справедливості. || Неправильний, невірний. 2》 Який суперечить прийнятим у певному середовищі нормам моралі; грішний. Неправедне життя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неправедний — НЕПРА́ВЕДНИЙ, а, е. 1. Який діє несправедливо, не по правді; несправедливий; неправдивий (у 2 знач.). Люде горді, неправедні, Своїм судом судять (Т. Шевченко); // Який суперечить, не відповідає справедливості. * Образно.  Словник української мови у 20 томах
4. неправедний — ГРІ́ШНИЙ (який порушує релігійно-моральні настанови або суперечить їм), НЕПРА́ВЕДНИЙ, НЕЧИ́СТИЙ, ЛУКА́ВИЙ заст., ОКАЯ́ННИЙ заст., НЕЧЕСТИ́ВИЙ книжн., заст.; ГРІХО́ВНИЙ заст., БОГОМЕ́РЗЬКИЙ заст. (про життя, вчинок, думку й т. ін.).  Словник синонімів української мови