неробітник —
неробі́тник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
неробітник —
НЕРОБІ́ТНИК, а, ч., розм. Той, хто не виконує якої-небудь роботи, не працює. Сьогодні св. Івана неробітника (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови у 20 томах