неробітник

НЕРОБІ́ТНИК, а, ч., розм.

Той, хто не виконує якої-небудь роботи, не працює.

Сьогодні св. Івана неробітника (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. неробітник — неробі́тник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. неробітник — Неробітник, -ка м. Не работникъ. Сьогодня св. Івана неробітника.  Словник української мови Грінченка