неробітник

неробі́тник

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. неробітник — НЕРОБІ́ТНИК, а, ч., розм. Той, хто не виконує якої-небудь роботи, не працює. Сьогодні св. Івана неробітника (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
2. неробітник — Неробітник, -ка м. Не работникъ. Сьогодня св. Івана неробітника.  Словник української мови Грінченка