неробітниця

неробі́тниця

іменник жіночого роду, істота

Значення в інших словниках

1. неробітниця — НЕРОБІ́ТНИЦЯ, і, ж., розм. Та, хто не вміє виконувати якої-небудь роботи, не вміє працювати. Узяли невістку неробітницю (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
2. неробітниця — Неробітниця, -ці ж. Неумѣющая работать, не работница. Узяли невістку неробітницю. Чуб. V. 723.  Словник української мови Грінченка