Безплодный, не родящій. Тепер поля неродючії. Грин. III. 434.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
неродючий —
неродю́чий прикметник
Орфографічний словник української мови
неродючий —
-а, -е. На якому рослини дають поганий урожай.
Великий тлумачний словник сучасної мови
неродючий —
НЕРОДЮ́ЧИЙ, а, е. На якому рослини дають поганий урожай. Гній потрібний для вигнойки [удобрення] полів, без котрої тутешня убога неродюча земля нічого не родила б (І. Нечуй-Левицький); Неродючі раніше землі дають тепер високі врожаї (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
неродючий —
НЕРОДЮ́ЧИЙ (про ґрунт, землю), БЕЗПЛІ́ДНИЙ, НЕПЛІ́ДНИЙ рідше, ПІСНИ́Й розм., Я́ЛОВИЙ розм. Тимчасом і по других (інших) селах люди не хотіли брати поля, і в других селах давали їм землю неродючу (І.
Словник синонімів української мови
неродючий —
Неродю́чий, -ча, -че
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
неродючий —
НЕРОДЮ́ЧИЙ, а, е. На якому рослини дають поганий урожай. Гній потрібний для вигнойки полів, без котрої тутешня убога неродюча земля нічого не родила б (Н.-Лев., II, 1956, 401); Неродючі раніше землі дають тепер високі врожаї (Хлібороб Укр., 6, 1965, 32).
Словник української мови в 11 томах