неродючий
НЕРОДЮ́ЧИЙ, а, е. На якому рослини дають поганий урожай.
Гній потрібний для вигнойки полів, без котрої тутешня убога неродюча земля нічого не родила б (Н.-Лев., II, 1956, 401);
Неродючі раніше землі дають тепер високі врожаї (Хлібороб Укр., 6, 1965, 32).
Словник української мови (СУМ-11)