неродючий
НЕРОДЮ́ЧИЙ, а, е.
На якому рослини дають поганий урожай.
Гній потрібний для вигнойки [удобрення] полів, без котрої тутешня убога неродюча земля нічого не родила б (І. Нечуй-Левицький);
Неродючі раніше землі дають тепер високі врожаї (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)