низькоділ

Низькоділ, -до́лу

м. Низменность, низкое мѣсто. За високими горами, десь на низькодолі. Мкр. Н. 12.

Значення в інших словниках

1. низькоділ — низькоді́л іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. низькоділ — див. низовина  Словник синонімів Вусика
3. низькоділ — -долу, ч., рідко. Низька місцевість; низина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. низькоділ — НИЗЬКОДІ́Л, до́лу, ч. Низька місцевість; низина. Попід полониною, по котрій вони їхали, широко розіслався зелений низькоділ (М. Коцюбинський); В низькодолі сумовито похилені верби велетенською підковою охоплювали засніжений став (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
5. низькоділ — НИЗИНА́ (низька місцевість), НИЗОВИНА́, НИЗ, ПОДІ́Л, НИЗЬКОДІ́Л рідше. Воно (село) на правому, на високому березі Осколу починається, потім розляглося в долині, низиною (Остап Вишня); Горпина звернула з шляху у вибалок...  Словник синонімів української мови
6. низькоділ — Низькоді́л, -до́лу, на -до́лі; -до́ли, -лів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. низькоділ — НИЗЬКОДІ́Л, до́лу, ч., рідко. Низька місцевість; низина. Попід полониною, по котрій вони їхали, широко розіслався зелений низькоділ (Коцюб., І, 1955, 196); В низькодолі сумовито похилені верби велетенською підковою охоплювали засніжений став (Стельмах, Правда.., 1961, 20).  Словник української мови в 11 томах