Орфографічний словник української мови

низькоділ

низькоді́л

іменник чоловічого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. низькоділ — див. низовина  Словник синонімів Вусика
  2. низькоділ — -долу, ч., рідко. Низька місцевість; низина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. низькоділ — НИЗЬКОДІ́Л, до́лу, ч. Низька місцевість; низина. Попід полониною, по котрій вони їхали, широко розіслався зелений низькоділ (М. Коцюбинський); В низькодолі сумовито похилені верби велетенською підковою охоплювали засніжений став (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
  4. низькоділ — НИЗИНА́ (низька місцевість), НИЗОВИНА́, НИЗ, ПОДІ́Л, НИЗЬКОДІ́Л рідше. Воно (село) на правому, на високому березі Осколу починається, потім розляглося в долині, низиною (Остап Вишня); Горпина звернула з шляху у вибалок...  Словник синонімів української мови
  5. низькоділ — Низькоді́л, -до́лу, на -до́лі; -до́ли, -лів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. низькоділ — НИЗЬКОДІ́Л, до́лу, ч., рідко. Низька місцевість; низина. Попід полониною, по котрій вони їхали, широко розіслався зелений низькоділ (Коцюб., І, 1955, 196); В низькодолі сумовито похилені верби велетенською підковою охоплювали засніжений став (Стельмах, Правда.., 1961, 20).  Словник української мови в 11 томах
  7. низькоділ — Низькоділ, -до́лу м. Низменность, низкое мѣсто. За високими горами, десь на низькодолі. Мкр. Н. 12.  Словник української мови Грінченка