низькоділ
НИЗЬКОДІ́Л, до́лу, ч., рідко. Низька місцевість; низина.
Попід полониною, по котрій вони їхали, широко розіслався зелений низькоділ (Коцюб., І, 1955, 196);
В низькодолі сумовито похилені верби велетенською підковою охоплювали засніжений став (Стельмах, Правда.., 1961, 20).
Словник української мови (СУМ-11)