новохрещенець Новохреще́нець, -нця м. Неофитъ, новокрещенный. Шевч. 605. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках новохрещенець — новохреще́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови новохрещенець — Особа, яка недавно або щойно прийняла Таїнство Хрещення; охрещений ім. Словник церковно-обрядової термінології новохрещенець — -нця, ч. Той, хто недавно охрестився; особа іншої віри, що прийняла християнство. Великий тлумачний словник сучасної мови новохрещенець — НОВОХРЕЩЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Той, кого недавно або тільки що охрещено, навернено до якоїсь релігії. Словник української мови у 20 томах