новохрещенець
Новохреще́нець, -нця
м. Неофитъ, новокрещенный. Шевч. 605.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- новохрещенець — новохреще́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- новохрещенець — Особа, яка недавно або щойно прийняла Таїнство Хрещення; охрещений ім. Словник церковно-обрядової термінології
- новохрещенець — -нця, ч. Той, хто недавно охрестився; особа іншої віри, що прийняла християнство. Великий тлумачний словник сучасної мови
- новохрещенець — НОВОХРЕЩЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Той, кого недавно або тільки що охрещено, навернено до якоїсь релігії. Словник української мови у 20 томах