1. Словник церковно-обрядової термінології

новохрещенець

новохре́щенець

Особа, яка недавно або щойно прийняла Таїнство Хрещення; охрещений ім.

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. новохрещенець — новохреще́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. новохрещенець — -нця, ч. Той, хто недавно охрестився; особа іншої віри, що прийняла християнство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. новохрещенець — НОВОХРЕЩЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Той, кого недавно або тільки що охрещено, навернено до якоїсь релігії. Словник української мови у 20 томах
  4. новохрещенець — Новохреще́нець, -нця м. Неофитъ, новокрещенный. Шевч. 605. Словник української мови Грінченка