1. Словник української мови у 20 томах

новохрещенець

НОВОХРЕЩЕ́НЕЦЬ, нця, ч.

Той, кого недавно або тільки що охрещено, навернено до якоїсь релігії.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. новохрещенець — новохреще́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. новохрещенець — Особа, яка недавно або щойно прийняла Таїнство Хрещення; охрещений ім. Словник церковно-обрядової термінології
  3. новохрещенець — -нця, ч. Той, хто недавно охрестився; особа іншої віри, що прийняла християнство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. новохрещенець — Новохреще́нець, -нця м. Неофитъ, новокрещенный. Шевч. 605. Словник української мови Грінченка