1. Великий тлумачний словник сучасної мови

новохрещенець

новохреще́нець

-нця, ч.

Той, хто недавно охрестився; особа іншої віри, що прийняла християнство.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. новохрещенець — новохреще́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. новохрещенець — Особа, яка недавно або щойно прийняла Таїнство Хрещення; охрещений ім. Словник церковно-обрядової термінології
  3. новохрещенець — НОВОХРЕЩЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Той, кого недавно або тільки що охрещено, навернено до якоїсь релігії. Словник української мови у 20 томах
  4. новохрещенець — Новохреще́нець, -нця м. Неофитъ, новокрещенный. Шевч. 605. Словник української мови Грінченка