Значення в інших словниках
-
норовливий —
норовли́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
норовливий —
див. непокірний
Словник синонімів Вусика
-
норовливий —
-а, -е. Примхливий, капризний, непокірливий, упертий; з норовом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
норовливий —
Сперечливий, неприборкний, нескорений, нескорний, див. норовитися, упорний
Словник чужослів Павло Штепа
-
норовливий —
НОРОВЛИ́ВИЙ, а, е. Примхливий, капризний, непокірливий, упертий; з норовом; норовистий (у 2 знач.). – Другий жених був багатий, норовливий: конче хотів мене взяти за себе (Марко Вовчок); Дмитро Іванович ..
Словник української мови у 20 томах
-
норовливий —
НЕПОКІ́РНИЙ (який не хоче підкорятися кому-небудь, слухатися когось); НЕПОКІ́РЛИВИЙ (схильний до непокори); НОРОВИ́СТИЙ розм., НОРОВЛИ́ВИЙ розм. (непокірний і впертий); ПЕРЕКІ́РЛИВИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
норовливий —
НОРОВЛИ́ВИЙ, а, е. Примхливий, капризний, непокірливий, упертий; з норовом. — Другий жених був багатий, норовливий: конче хотів мене взяти за себе (Вовчок, І, 1955, 250); Дмитро Іванович.. вирішив висміяти зухвалу й, мабуть, до біса норовливу жінку (Руд.
Словник української мови в 11 томах