норовливий
НОРОВЛИ́ВИЙ, а, е.
Примхливий, капризний, непокірливий, упертий; з норовом; норовистий (у 2 знач.).
– Другий жених був багатий, норовливий: конче хотів мене взяти за себе (Марко Вовчок);
Дмитро Іванович .. вирішив висміяти зухвалу й, мабуть, до біса норовливу жінку (М. Руденко);
Як на гріх, і пічники їй трапились якісь норовливі, свавільні і легковажні (Яків Баш).
Словник української мови (СУМ-20)