ночник
Ночни́к, -ка́
м.
1) Луна. Сосниц. у. Чуб. І. 9.
2) Бѣсъ. Ночник тебе уплодив. Ном. № 3578.
3) Ночной сторожъ возлѣ лошадинаго табуна. Маріупольск. у. Залюбовск. см. нічник.
Словник української мови ГрінченкаНочни́к, -ка́
м.
1) Луна. Сосниц. у. Чуб. І. 9.
2) Бѣсъ. Ночник тебе уплодив. Ном. № 3578.
3) Ночной сторожъ возлѣ лошадинаго табуна. Маріупольск. у. Залюбовск. см. нічник.
Словник української мови Грінченка