ночниця

Ночни́ця, -ці

ж.

1) = нічниця 3. Нате вам ночниці, оддайте нам сонниці. Грин. І. 29. КС. 1883. VII. 588.

2) Летучая мышь.

3) Сказочная слѣпая птица, которую водить малая птичка; въ лѣтнюю ночь ночни́ця жалобно кричить. Драг. 10.

Значення в інших словниках

1. ночниця — ночни́ця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови