нужний

Нужний, -а, -е

1) Изможденный, истомленный.

2) = нуждений і. Горе мені нужному, що я винен кожному.

Значення в інших словниках

1. Нужний — Ну́жний прізвище  Орфографічний словник української мови
2. нужний — -а, -е, діал. 1》 Натомлений, змучений. 2》 Зовсім бідний, нужденний.  Великий тлумачний словник сучасної мови