нужний

ну́жний

-а, -е, діал.

1》 Натомлений, змучений.

2》 Зовсім бідний, нужденний.

Значення в інших словниках

1. Нужний — Ну́жний прізвище  Орфографічний словник української мови
2. нужний — Нужний, -а, -е 1) Изможденный, истомленный. 2) = нуждений і. Горе мені нужному, що я винен кожному.  Словник української мови Грінченка