Значення в інших словниках
-
нірка —
ні́рка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ні́рки
Орфографічний словник української мови
-
нірка —
НІРКА – НОРКА – НИРКИ Нірка, -и, д. і м. -ці. Маленька нора. Норка. Невелика хижа хутряна тварина родини куницевих. Нирки, -нирок, мн. (одн. нирка). У хребетних тварин і людини парний орган, який утворює і виділяє сечу.
Літературне слововживання
-
нірка —
-и, ж. Зменш.-пестл. до нора.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
нірка —
НІ́РКА, и, ж. Зменш.-пестл. до нора́. Дивимося, а в землі дірочка. – Це тут цвіркун живе, – догадався я та й почав штрикати паличкою в нірку (Б. Грінченко); З своєї нірки вилізла лисичка, як стара бабуся, обіперлася гострою голівкою на лапку (О. Іваненко). ◇ (1) Як ми́шка в ні́рці (д) див. ми́ша.
Словник української мови у 20 томах
-
нірка —
як (мов, ні́би і т. ін.) ми́ші в норі́, перев. зі сл. сиді́ти. Ніяким чином не виявляючи себе; тихо. Не можна ж сидіти як миші в норі (З усн. мови). як ми́шка в ні́рці. Стисни кулак міцніше, щоб аж пальці побіліли — сидітиме твоя совість, як мишка в нірці (В. Дрозд).
Фразеологічний словник української мови
-
нірка —
Ні́рка, -ки, -ці; ні́рки́, ні́ро́к (зм. від нора́)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
нірка —
НІ́РКА, и, ж. Зменш.-пестл. до нора́. Дивимося, а в землі дірочка. — Це тут цвіркун живе, — догадався я та й почав штрикати паличкою в нірку (Гр., І, 1963, 296); З своєї нірки вилізла лисичка, як стара бабуся, обіперлася гострою голівкою на лапку (Ів., Вел. очі, 1956, 39).
Словник української мови в 11 томах