нірка
НІ́РКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до нора́.
Дивимося, а в землі дірочка. – Це тут цвіркун живе, – догадався я та й почав штрикати паличкою в нірку (Б. Грінченко);
З своєї нірки вилізла лисичка, як стара бабуся, обіперлася гострою голівкою на лапку (О. Іваненко).
◇ (1) Як ми́шка в ні́рці (д) див. ми́ша.
Словник української мови (СУМ-20)