Словник української мови Грінченка

обапол

Обапол, -ла

м. = обаполок.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. обапол — ОБА́ПОЛ¹ див. оба́піл. ОБА́ПОЛ² див. оба́поли.  Словник української мови у 20 томах