обаполи

Обаполи

нар.

1) По обѣимъ сторонамъ.

2) Вокругъ, во всѣ стороны. Упаде на могилу, туже, розливається, аж обаполи луна розлягається. Волч. у.

Значення в інших словниках

1. обаполи — оба́поли прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. обаполи — присл., прийм., рідко. Те саме, що обабіч.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обаполи — ОБА́ПОЛИ, ОБА́ПОЛ, рідко. 1. присл. Те саме, що оба́біч 1. Розлогий український степ широко розкинувся обаполи – рівний і плаский (Ю. Смолич); Ячмені якось ураз сполохано розбіглися обаполи понад лугом, що горнувся до греблі (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. обаполи — Оба́поли, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. обаполи — ОБА́ПОЛИ, присл., прийм., рідко. Те саме, що оба́біч. Розлогий український степ широко розкинувся обаполи — рівний і плаский (Смолич, Світанок.., 1953, 488); Ячмені якось ураз сполохано розбіглися обаполи понад лугом, що горнувся до греблі (Мушк., Серце..  Словник української мови в 11 томах