Значення в інших словниках
-
обараніти —
обарані́ти дієслово доконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
-
обараніти —
Отуманіти, загубити голову, зп. отупіти, п. запліснявіти, п! ОДУРІТИ.
Словник синонімів Караванського
-
обараніти —
-ію, -ієш, док., розм., рідко. Стати безтямним; дуже розгубитися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
обараніти —
ОБАРАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко. Стати безтямним; дуже розгубитися. Пригінчі стерялися, обараніли, не могли ради дати, стільки сили привалило, людей чи не більше ніж буряків повиходило (К. Гордієнко).
Словник української мови у 20 томах
-
обараніти —
(аж) о́чі обарані́ли чиї, у кого і без додатка. Хтось має вигляд утомленої, неуважної, нетямущої й т. ін. людини. — То оце так ти учиш історію? — обурився на його (на нього) Макар.— Бач, як начитався, аж очі обараніли!.. (С. Васильченко).
Фразеологічний словник української мови
-
обараніти —
РОЗГУБИ́ТИСЯ (втратити спокій, рівновагу, рішучість від хвилювання, страху, сорому тощо), СПАНТЕЛИ́ЧИТИСЯ розм., СТЕРЯ́ТИСЯ розм., ЗВО́МПИТИ діал.; ОТОРОПІ́ТИ розм., СТОРОПІ́ТИ розм., ОТЕТЕРІ́ТИ розм., СТОРОПИ́ТИСЯ діал., СТЕТЕРІ́ТИ діал.
Словник синонімів української мови
-
обараніти —
ОБАРАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко. Стати безтямним; дуже розгубитися. Пригінчі стерялися, обараніли, не могли ради дати, стільки сили привалило, людей чи не більше ніж буряків повиходило (Горд., Чужу ниву.., 1947, 274).
Словник української мови в 11 томах