обаранити
Обаранити, -ню, -ниш
гл. Окружить со всѣхъ сторонъ, напасть со всѣхъ сторонъ. Діти обаранили мене за гостинцями. Рк. Левиц. Обаранили колісничку: одна в одну щоку цілує, друга — в другу. Мир. Пов. II. 70. Собаки його обаранили. Грин. II. 204. Бджоли як обаранили його. Мнж. 113.
Словник української мови Грінченка