Словник української мови Грінченка

оббріхувати

Оббріхувати, -хую, -єш

сов. в. оббреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Лгать, налгать на кого, оболгать, оклеветать кого. Оббрехала його. Конст. у. Юж мя оббрехали ословецькі баби. Гол.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. оббріхувати — оббрі́хувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. оббріхувати — Обмовляти, клепати <�наклепувати, наговорювати, набріхувати, зводити наклеп, брехати, наволікати небилиці> на, п. обкидати болотом, р. обговорювати.  Словник синонімів Караванського
  3. оббріхувати — див. ганьбити; обманювати  Словник синонімів Вусика
  4. оббріхувати — -ую, -уєш, недок., оббрехати, -решу, -решеш, док., перех. Наговорювати неправду на когось, щось, вигадувати небилиці про кого-, що-небудь: зводити наклепи на когось, щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. оббріхувати — ОББРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ОББРЕХА́ТИ, брешу,́ бре́шеш, док., кого, що. Наговорювати неправду на когось, щось, вигадувати небилиці про кого-, що-небудь; зводити наклепи на когось, щось.  Словник української мови у 20 томах
  6. оббріхувати — ОБМОВЛЯ́ТИ кого (неприязно висловлюватися про кого-небудь, поширювати погані думки про когось, зводити наклеп на когось), ОБСУ́ДЖУВАТИ (ОСУ́ДЖУВАТИ), СУДИ́ТИ, НЕСЛА́ВИТИ, ОБГОВО́РЮВАТИ (ОГОВО́РЮВАТИ) розм.  Словник синонімів української мови
  7. оббріхувати — ОББРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ОББРЕХА́ТИ, решу́ ре́шеш, док., перех. Наговорювати неправду на когось, щось, вигадувати небилиці про кого-, що-небудь; зводити наклепи на когось, щось.  Словник української мови в 11 томах