оббріхувати
ОББРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ОББРЕХА́ТИ, брешу,́ бре́шеш, док., кого, що.
Наговорювати неправду на когось, щось, вигадувати небилиці про кого-, що-небудь; зводити наклепи на когось, щось.
– Він, – кажуть, – оббрехав нас справникові, він йому що-небудь підніс, щоб нашим хлібом орудувати... (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Оббрехала мене на все село, а тепер мене і малі діти дражнять відьмою (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)