оббріхувач —
оббрі́хувач іменник чоловічого роду, істота зневажл.
Орфографічний словник української мови
оббріхувач —
-а, ч., зневажл. Той, хто оббріхує кого- що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
оббріхувач —
НАКЛЕ́ПНИК (той, хто створює або поширює наклеп), ОББРІ́ХУВАЧ розм., ПОКЛЕ́ПНИК рідко; ОБМО́ВНИК (той, хто створює або поширює несправедливі звинувачення); ІНСИНУА́ТОР книжн.
Словник синонімів української мови
оббріхувач —
ОББРІ́ХУВАЧ, а, ч., зневажл. Той, хто оббріхує кого-, що-небудь. З’їзд [письменників України] дав рішучу відсіч ворогам соціалістичного реалізму, всіляким оббріхувачам з зарубіжних реакційних підворіть (Літ. газ., 20. III 1959, 1).
Словник української мови в 11 томах