оббріхувач
ОББРІ́ХУВАЧ, а, ч., зневажл. Той, хто оббріхує кого-, що-небудь.
З’їзд [письменників України] дав рішучу відсіч ворогам соціалістичного реалізму, всіляким оббріхувачам з зарубіжних реакційних підворіть (Літ. газ., 20. III 1959, 1).
Словник української мови (СУМ-11)