оббріхувати

ОББРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ОББРЕХА́ТИ, решу́ ре́шеш, док., перех. Наговорювати неправду на когось, щось, вигадувати небилиці про кого-, що-небудь; зводити наклепи на когось, щось.

Так ось який він, боєць армії-визволительки… Десятиліттями його оббріхували. Десятиліттями народам світу говорили про нього неправду (Гончар, III, 1959, 458);

— Він, — кажуть, — оббрехав нас справникові, він йому що-небудь підніс, щоб нашим хлібом орудувати… (Кв.-Осн., II, 1956, 141);

— Оббрехала мене на все село, а тепер мене і малі діти дражнять відьмою (Н.-Лев., II, 1956, 17).

Значення в інших словниках

1. оббріхувати — оббрі́хувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. оббріхувати — Обмовляти, клепати <�наклепувати, наговорювати, набріхувати, зводити наклеп, брехати, наволікати небилиці> на, п. обкидати болотом, р. обговорювати.  Словник синонімів Караванського
3. оббріхувати — див. ганьбити; обманювати  Словник синонімів Вусика
4. оббріхувати — -ую, -уєш, недок., оббрехати, -решу, -решеш, док., перех. Наговорювати неправду на когось, щось, вигадувати небилиці про кого-, що-небудь: зводити наклепи на когось, щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. оббріхувати — ОББРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ОББРЕХА́ТИ, брешу,́ бре́шеш, док., кого, що. Наговорювати неправду на когось, щось, вигадувати небилиці про кого-, що-небудь; зводити наклепи на когось, щось.  Словник української мови у 20 томах
6. оббріхувати — ОБМОВЛЯ́ТИ кого (неприязно висловлюватися про кого-небудь, поширювати погані думки про когось, зводити наклеп на когось), ОБСУ́ДЖУВАТИ (ОСУ́ДЖУВАТИ), СУДИ́ТИ, НЕСЛА́ВИТИ, ОБГОВО́РЮВАТИ (ОГОВО́РЮВАТИ) розм.  Словник синонімів української мови
7. оббріхувати — Оббріхувати, -хую, -єш сов. в. оббреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Лгать, налгать на кого, оболгать, оклеветать кого. Оббрехала його. Конст. у. Юж мя оббрехали ословецькі баби. Гол.  Словник української мови Грінченка