Великий тлумачний словник сучасної мови

оббріхувач

оббрі́хувач

-а, ч., зневажл.

Той, хто оббріхує кого- що-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. оббріхувач — оббрі́хувач іменник чоловічого роду, істота зневажл.  Орфографічний словник української мови
  2. оббріхувач — ОББРІ́ХУВАЧ, а, ч., зневажл. Той, хто оббріхує кого-, що-небудь.  Словник української мови у 20 томах
  3. оббріхувач — НАКЛЕ́ПНИК (той, хто створює або поширює наклеп), ОББРІ́ХУВАЧ розм., ПОКЛЕ́ПНИК рідко; ОБМО́ВНИК (той, хто створює або поширює несправедливі звинувачення); ІНСИНУА́ТОР книжн.  Словник синонімів української мови
  4. оббріхувач — ОББРІ́ХУВАЧ, а, ч., зневажл. Той, хто оббріхує кого-, що-небудь. З’їзд [письменників України] дав рішучу відсіч ворогам соціалістичного реалізму, всіляким оббріхувачам з зарубіжних реакційних підворіть (Літ. газ., 20. III 1959, 1).  Словник української мови в 11 томах