оббуватися

ОББУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОББУ́ТИСЯ, бу́дуся, бу́дешся, док., розм.

Звикати до незнайомого місця, середовища і т. ін.; освоюватися.

– Може, вона таки оббудеться в моїй хаті, – подумав Клим (І. Нечуй-Левицький);

– Відпочивай, читай книжки. Воно якийсь час буде нудно з незвички, а далі – оббудешся (Ю. Мушкетик);

// з чим. Призвичаюватися до чого-небудь незвичного або неприємного.

Після знадвірнього [надвірного] дуже ясного сонця вони довго не могли оббутись з темрявою й нічого не бачили в темній крамниці (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. оббуватися — оббува́тися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. оббуватися — -аюся, -аєшся, недок., оббутися, -удуся, -удешся, док., розм. Звикати до незнайомого місця, середовища і т. ін.; освоюватися. || з чим. Призвичаюватися до чого-небудь незвичного, неприємного.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оббуватися — ЗВИ́КНУТИ до кого-чого і з інфін. (повністю пристосуватися до кого-, чого-небудь, вважати щось звичайним, звичним), ЗВИ́КТИ, ЗВИ́КНУТИСЯ з ким, рідше до кого-чого, ЗВИ́КТИСЯ з ким-чим, рідше до кого-чого, ПРИЗВИЧА́ЇТИСЯ до кого-чого і без додатка...  Словник синонімів української мови
4. оббуватися — ОББУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОББУ́ТИСЯ, у́дуся, у́дешся, док., розм. Звикати до незнайомого місця, середовища і т. ін.; освоюватися. — Може, вона таки оббудеться в моїй хаті, — подумав Клим (Н.-Лев., III, 1956, 361); — Відпочивай, читай книжки.  Словник української мови в 11 томах