оббудований
ОББУДО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до оббудува́ти.
Жиле приміщення оббудоване з двох чи трьох боків господарчими прибудовами (з наук.-попул. літ.);
// оббудо́вано, безос. пред.
Сів [Мирон Данилович] і дивиться на величезний паркан, що ним оббудовано млин довкруги (В. Барка).
Словник української мови (СУМ-20)