оббудований

ОББУДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оббудува́ти.

Жиле приміщення оббудоване з двох чи трьох боків господарчими прибудовами (Дерев. зодч. Укр., 1949, 16).

Значення в інших словниках

1. оббудований — оббудо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. оббудований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оббудувати. || оббудовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оббудований — ОББУДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до оббудува́ти. Жиле приміщення оббудоване з двох чи трьох боків господарчими прибудовами (з наук.-попул. літ.); // оббудо́вано, безос. пред. Сів [Мирон Данилович] і дивиться на величезний паркан, що ним оббудовано млин довкруги (В. Барка).  Словник української мови у 20 томах