обвіщати
Обвіща́ти, -ща́ю, -єш
сов. в. обвісти́ти, -щу, -стиш, гл. = оповіщати, оповістити. Поки що, а я панові йду обвісти́ти. МВ. (О. 1862. І. 103).
Словник української мови ГрінченкаОбвіща́ти, -ща́ю, -єш
сов. в. обвісти́ти, -щу, -стиш, гл. = оповіщати, оповістити. Поки що, а я панові йду обвісти́ти. МВ. (О. 1862. І. 103).
Словник української мови Грінченка