обвіщати

ОБВІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБВІСТИ́ТИ, віщу́, вісти́ш, док., кому що, про що і без дод.

Сповіщати, оповіщати.

Отже, треба його [Павла] глядіти поки що, а я панові йду обвістити причину (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. обвіщати — Обвіща́ти, -ща́ю, -єш сов. в. обвісти́ти, -щу, -стиш, гл. = оповіщати, оповістити. Поки що, а я панові йду обвісти́ти. МВ. (О. 1862. І. 103).  Словник української мови Грінченка