Словник української мови Грінченка

обгородити

Обгородити

см. обгороджувати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. обгородити — обгороди́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. обгородити — див. обгороджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обгородити — ОБГОРОДИ́ТИ див. обгоро́джувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. обгородити — ОБГОРО́ДЖУВАТИ (ОГОРО́ДЖУВАТИ) (споруджувати, ставити огорожу навколо чого-небудь), ОБНО́СИТИ, ОБВО́ДИТИ, ОТО́ЧУВАТИ, ОБСТАВЛЯ́ТИ, ОТОЧА́ТИ рідше, ОБКИДА́ТИ рідше, ОБЦАРКО́ВУВАТИ діал., ОБДАВА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
  5. обгородити — ОБГОРОДИ́ТИ див. обгоро́джувати.  Словник української мови в 11 томах