обгородитися

Обгороди́тися, -джу́ся, -дишся

гл.

1) Окружить плетнемъ, заборомъ свой дворъ, огородъ.

2) О лунѣ, солнцѣ: быть окруженнымъ туманнымъ сіяніемъ. Зійшов місяць із зорею та й обгородився. Мет. 329. Як місяць або сонце обгорожено кругом, — буде лютий мороз, а влітку вітер. Грин. І. 254.

Значення в інших словниках

1. обгородитися — обгороди́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обгородитися — див. обгороджуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обгородитися — ОБГОРОДИ́ТИСЯ див. обгоро́джуватися.  Словник української мови у 20 томах
4. обгородитися — ОБГОРОДИ́ТИСЯ див. обгоро́джуватися.  Словник української мови в 11 томах