обезголовити

Обезголовити, -влю, -виш

гл. Обезглавить. Только у Стороженка: Разом з обезголовленим трупом звалився з дуба чоловік. Стор. МПр. 107.

Значення в інших словниках

1. обезголовити — обезголо́вити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обезголовити — див. обезголовлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обезголовити — ОБЕЗГОЛО́ВИТИ див. обезголо́влювати.  Словник української мови у 20 томах
4. обезголовити — ОБЕЗГОЛО́ВИТИ див. обезголо́влювати.  Словник української мови в 11 томах