Великий тлумачний словник сучасної мови

обезголовити

обезголо́вити

див. обезголовлювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. обезголовити — обезголо́вити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. обезголовити — ОБЕЗГОЛО́ВИТИ див. обезголо́влювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. обезголовити — ОБЕЗГОЛО́ВИТИ див. обезголо́влювати.  Словник української мови в 11 томах
  4. обезголовити — Обезголовити, -влю, -виш гл. Обезглавить. Только у Стороженка: Разом з обезголовленим трупом звалився з дуба чоловік. Стор. МПр. 107.  Словник української мови Грінченка