Значення в інших словниках
-
обкувати —
обкува́ти 1 дієслово доконаного виду оббити; закувати; скувати обкува́ти 2 дієслово доконаного виду про зозулю рідко
Орфографічний словник української мови
-
обкувати —
I див. обковувати. II -ує, док., перех., розм., рідко. Покувати навколо чого-небудь (про зозулю).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
обкувати —
ОБКУВА́ТИ¹ див. обко́вувати. ОБКУВА́ТИ², ує́, док., що, розм., рідко. Покувати навколо чого-небудь (про зозулю). Нехай соловейко гніздо в'є, а сива зозуленька обкує (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови у 20 томах
-
обкувати —
ОБКО́ВУВАТИ (ОКО́ВУВАТИ) (куючи, покривати що-небудь металом), ОБКЛЕ́ПУВАТИ (ОКЛЕ́ПУВАТИ), КУВА́ТИ рідше, СКО́ВУВАТИ рідше. — Док.: обкува́ти (окува́ти), оку́ти рідше обклепа́ти (оклепа́ти), скува́ти. У кузні хлопці-ковалі вози обковують-кують... (М.
Словник синонімів української мови
-
обкувати —
ОБКУВА́ТИ¹ див. обко́вувати. ОБКУВА́ТИ², ує́, док., перех., розм., рідко. Покувати навколо чого-небудь (про зозулю). Нехай соловейко гніздо в’є, а сива зозуленька обкує (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах