обкувати
ОБКУВА́ТИ¹ див. обко́вувати.
ОБКУВА́ТИ², ує́, док., що, розм., рідко.
Покувати навколо чого-небудь (про зозулю).
Нехай соловейко гніздо в'є, а сива зозуленька обкує (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)ОБКУВА́ТИ¹ див. обко́вувати.
ОБКУВА́ТИ², ує́, док., що, розм., рідко.
Покувати навколо чого-небудь (про зозулю).
Нехай соловейко гніздо в'є, а сива зозуленька обкує (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)