Словник української мови Грінченка

облачок

Облачок, -чка

м. ум. отъ облак.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. облачок — ОБЛАЧО́К, чка́, ч., заст., поет. Зменш.-пестл. до о́блак. Сам сідаєт [сідає] під облачок, меч .. кладе на столичок (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах