обложитися
Обложи́тися, -жу́ся, -жишся
гл.
1) = обікластися 1. Стань, каже, серед церкви, обложись вальками і возьми з собою торбинку груш. Рудч. Ск. II. 29. Зеленіли то там, то там, обложившись полями, хутірські сади. Мир. ХРВ. 8.
2) Окружить себя. Обложився дітьми, як дід онучами. Ном. № 9185.
Словник української мови Грінченка