Словник української мови Грінченка

оборожень

Оборожень, -жня

м. = Оборожина. Желех.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. оборожень — -жня, ч., оборожина, -и, ж., зах. Один із чотирьох стовпів, на яких тримається дашок оборогу.  Великий тлумачний словник сучасної мови